Дмитрівська батьківська субота встановлена великим князем Димитрієм Донським. Отримавши перемогу на Куликовому полі над Мамаєм 8 вересня 1380 Димитрій Донський після повернення з поля бою прийшов до преподобного Сергія Радонежського, який благословив його на битву. У Троїцькій обителі звершили поминання православних воїнів, полеглих у Куликовській битві, заупокійним богослужінням. З тих пір в суботу перед 8 листопада - днем пам'яті святого Димитрія Солунського ( день тезоіменитства самого Димитрія Донського ) - здійснювали заупокійні богослужіння. Згодом у цей день стали поминати не тільки воїнів, за віру і Батьківщину життя своє на полі бою поклавших , але і всіх спочилих православних християн.

Щоб пом'янути своїх спочилих родичів та близьких люди приходять до храму на богослужіння ввечері в п'ятницю напередодні батьківської суботи . У цей час відбувається велика панахида, або парастас. Всі тропарі, стихири, співи та читання парастасу присвячені молитві за померлих.

Вранці в саму поминальну суботу була відслужена заупокійна Божественна літургія, після якої відслужили загальну панахиду. Богослужіння очолив настоятель храму прот. Микола Кравчук у співслужінні прот. Михаїла Гуменюка.

Як пожертвування в храм люди приносять на панахиду продукти які роздаються людям що потребують допомоги.

Пам'ятайте, молитва за спочилих - це наша допомога тим, що переходять в інший світ. Вічно жива душа померлого відчуває велику потребу в постійній молитві, бо не може сама творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Господа.

• < Попередня
• Наступна >